Офермак — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної художньої та нон-фікшн літератури, зокрема українських авторів та перекладів.
Категорія: О
-
оферт
Оферт — власна назва компанії, що надає фінансові послуги, зокрема інвестиційні продукти та торгівлю на фондовому ринку.
-
оферта
Пропозиція (переважно письмова) укласти договір, адресована одній або кільком конкретним особам, яка містить усі істотні умови майбутньої угоди.
У міжнародному приватному праві — формальна пропозиція однієї сторони (оферента) іншій стороні (акцептанту) укласти договір на чітко визначених умовах.
-
офертний
1. Стосовний до оферти, тобто пропозиції укласти договір, адресованої одній або кільком конкретним особам, яка містить усі істотні умови майбутньої угоди та виражає намір особи, що її зробила, вважати себе укладеною з тим, хто прийме пропозицію.
2. Характерний для оферти або пов’язаний з нею, наприклад: офертний лист, офертна ціна.
-
оферторій
1. У католицькій та англіканській літургії: частина меси, під час якої віруючі приносять пожертви (хліб, вино, гроші), що супроводжується спеціальними молитвами та співами.
2. Музичний твір (спів або інструментальна композиція), що виконується під час цього обряду.
-
офідіофобія
офідіофобія — патологічний, ірраціональний та нав’язливий страх перед зміями, який належить до групи зоофобій і може викликатися як реальною присутністю плазунів, так і їхніми зображеннями чи навіть уявленням про них.
-
офікальцит
Офікальцит — рідкісний мінерал класу карбонатів, різновид кальциту, що утворює характерні зростання у формі зірочок або снопів.
Офікальцит — декоративно-облицювальний камінь (мармуровий вапняк), який містить включення офіокальциту (мінералу) і має характерну плямисту або прожилкову текстуру.
-
отягування
1. (мед.) Патологічний стан, що характеризується значним уповільненням психічних процесів, рухів і мовлення, спостерігається при деяких психічних захворюваннях, важких депресіях, отруєннях.
2. (перен.) Стан крайньої млявості, апатії, повільності в діях або думках.
-
отягувати
1. Робити важким, додавати ваги; надавати чомусь більшої ваги або значущості.
2. Перен. Ускладнювати, робити важчим для розуміння, сприйняття або виконання; обтяжувати.
3. Заст. Відтягувати, затримувати виконання чогось; зволікати.
-
отягуватися
1. Ставати важчим, набирати ваги; набувати більшої густоти або в’язкості (про рідини, речовини).
2. Перен. ставати повільнішим, менш рухливим, втрачати легкість через втому, важкі думки тощо.
3. Рідк. затримуватися, тягтися довше, ніж потрібно; затягуватися.