Значення
- (Юриспруденція) –
Стосовний до оферти, тобто пропозиції укласти договір, адресованої одній або кільком конкретним особам, яка містить усі істотні умови майбутньої угоди та виражає намір особи, що її зробила, вважати себе укладеною з тим, хто прийме пропозицію.
- (Юриспруденція) –
Характерний для оферти або пов’язаний з нею, наприклад: офертний лист, офертна ціна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. офертний, р. офертного, д. офертному, з. офертного, о. офертним, м. офертнім, к. офертний