drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • офарбовувати

    Надавати чомусь певного кольору, покривати фарбою.

    Перенісн.: надавати чомусь певного характеру, забарвлення; висвітлювати щось у певному тоні.

  • офарбовуватися

    1. Набувати якогось кольору, ставати пофарбованим; фарбувати себе.

    2. Перен. Набувати певного характеру, відтінку, особливості (про почуття, враження тощо).

  • офарбувати

    1. Покрити поверхню чогось фарбою або барвником, надати певного кольору.

    2. Перен. Надати чомусь певного характеру, забарвлення; зобразити в певному світлі.

  • офарбуватися

    Отримати певний колір, пофарбувати себе або свою поверхню.

    Перенісне значення: набути якогось відтінку, забарвлення (зазвичай про небо, повітря тощо).

  • оф-біт

    1. У кінематографі та театрі — частина сцени, декорації або простір, який не видно глядачам, але де можуть перебувати актори, реквізит або працювати технічний персонал під час вистави чи зйомок.

    2. У широкому вжитку — будь-яке місце, приховане від безпосереднього спостереження або знаходження поза основним полем діяльності, уваги чи подій.

  • офензива

    1. Наступальні бойові дії військ, стратегічна наступальна операція з метою розгрому противника та оволодіння важливими районами чи територіями.

    2. Активні, рішучі дії, спрямовані на досягнення певної мети у невійськовій сфері (наприклад, політичній, дипломатичній, спортивній).

  • офенський

    1. Стосовний до офенів — представників соціальної групи мандрівних торговців у Російській імперії, що використовували таємну арґо (офенську мову).

    2. Стосовний до таємної мови (арґо), якою користувалися офени.

  • офеня

    Офеня — мандрівний торговець, коробейник, що в Російській імперії (особливо в XVIII–XIX ст.) ходив по селах, продаючи галантерейні, шовкові та інші дрібні товари, часто також книги, лубочні картинки.

    Офеня — представник особливої соціальної групи, що використовував для внутрішнього спілкування таємний арго (так звану «офенську мову» або «феню»), створений на основі української, російської та циганської лексики.

  • оферент

    1. Особа або організація, яка робить оферту — формальну пропозицію укласти договір іншій стороні (акцептанту), що містить усі істотні умови майбутньої угоди.

    2. У фінансовій та банківській сфері — емітент цінних паперів або інших фінансових інструментів, що пропонує їх для продажу інвесторам.

  • оферма

    Оферма — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі (сучасна адміністративна належність може змінюватися).

    Оферма — історична назва (топонім) місцевості або поселення, що вживалася в минулому на території Галичини.