Значення
- (Юриспруденція) –
Особа або організація, яка робить оферту — формальну пропозицію укласти договір іншій стороні (акцептанту), що містить усі істотні умови майбутньої угоди.
- (Економіка) –
У фінансовій та банківській сфері — емітент цінних паперів або інших фінансових інструментів, що пропонує їх для продажу інвесторам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оферент, р. оферента, д. оферентові, з. оферента, о. оферентом, м. оференті, к. оференте