1. Покрити або просочувати цементом, цементним розчином для надання міцності, монолітності або водонепроникності.
2. Переносно: зробити щось дуже міцним, непохитним, незмінним; закріпити, утвердити остаточно.
Категорія: О
-
оцементуватися
1. (про будівельні матеріали або конструкції) Набути міцності, твердості внаслідок процесу тверднення цементу; перетворитися на моноліт завдяки цементному зв’язуючому.
2. (переносно, про явища, ставлення тощо) Набути непохитності, закріпитися, стати незмінним, закостенілим.
-
оцерклювати
Оцерклювати — у церковній практиці: здійснювати обряд освячення церкви, надаючи їй статус святині шляхом особливого богослужіння та встановлення святих мощей у престол.
-
оцерклюватися
Оцерклюватися — уживатися, ставати придатним для церкви, набувати церковного характеру (зазвичай стосовно народних звичаїв, обрядів, свят, які поступово вбирають християнську символіку та зміст).
-
оцет
1. Харчовий продукт — прозора рідина з різким кислим смаком і характерним запахом, що є водним розчином оцтової кислоти, яку отримують шляхом окиснення спирту за допомогою оцтовокислих бактерій або розведенням синтетичної кислоти; використовується як приправа до страв, для консервування продуктів тощо.
2. Хімічна сполука — технічна оцтова кислота або її концентрований водний розчин.
3. Переносне значення — про щось різке, уїдливе, образливе (про слова, вислови, тон мови тощо).
-
оцетарня
Оцетарня — це заклад або приміщення, де виробляють, зберігають або продають оцет.
Оцетарня — це історична назва для підприємства (заводу, цеху), що спеціалізувалося на виготовленні оцту.
-
оцетник
1. Рослина родини айстрових (Asteraceae) з роду пижмо (Tanacetum), відома як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), яку іноді використовують у народній медицині та як інсектицидну засобу.
2. Застаріла або діалектна назва посудини (звичайно глиняного глечика або скляної пляшки) для зберігання або подачі на стіл оцту.
-
оцетниця
1. Рослина родини айстрових (Asteraceae) з роду пижмо (Tanacetum), відома як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), яке використовується в народній медицині та як інсектицид; народна назва — дика горобинка.
2. Застаріла або діалектна назва посудини (часто глиняного глечика або бутлі) для зберігання або подачі оцту.
-
оциганений
1. Який набув рис, властивих циганам (ромам), або став схожим на них за зовнішністю, поведінкою, способом життя.
2. Переносно: який став дуже худим, змученим, знедоленим; змарнілий, знесилений.
3. Переносно: який став ошуканським, лукавим, криводушним; спритний на хитрість, обман.
-
оциганення
1. Історичний процес асиміляції, культурного та побутового уподібнення нециганського населення (зокрема селян) до циган у певних регіонах України (наприклад, на Слобожанщині) у XVII–XIX століттях, що часто супроводжувався переходом до кочового способу життя.
2. У переносному значенні — набуття рис, властивих стереотипному уявленню про циган: бродячий, неосілий спосіб життя; схильність до обману, хитрість; жебрацтво.