оциганення

[ot͡sɪɦɑnɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний процес асиміляції, культурного та побутового уподібнення нециганського населення (зокрема селян) до циган у певних регіонах України (наприклад, на Слобожанщині) у XVII–XIX століттях, що часто супроводжувався переходом до кочового способу життя.

  2. (Соціологія) –

    У переносному значенні — набуття рис, властивих стереотипному уявленню про циган: бродячий, неосілий спосіб життя; схильність до обману, хитрість; жебрацтво.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оциганення, р. оциганення, д. оциганенню, з. оциганення, о. оциганенням, м. оциганенні, к. оциганення

Більше записів