1. (фіз., тех.) Пов’язаний з осциляціями; такий, що здійснює коливання, вагання або описує їхні характеристики.
2. (перен.) Схильний до коливань, нестійкий, мінливий (про думки, настрої, позицію тощо).
Категорія: О
-
осциляційність
Властивість або стан, що характеризується періодичними коливаннями, ваганнями, ритмічними змінами певних параметрів або показників навколо середнього значення.
У фізиці, техніці та природничих науках — здатність системи чи процесу здійснювати коливання, тобто повторювані зміни в часі.
У переносному значенні — схильність до нестійкості, постійних змін, вагань у поглядах, настроях або рішеннях.
-
осциляція
1. Коливання, періодичні зміни певної величини навколо середнього значення; ритмічне відхилення від стану рівноваги (у фізиці, техніці, математиці).
2. Періодична зміна, коливання, вагання (у переносному значенні, наприклад, про думки, настрої, соціальні явища).
-
ось
1. Вказівна частка, що вживається для виділення предмета, явища, дії, ознаки, місця або часу, на які звертається увага; відповідає значенням: це, цей, тут, зараз, дивись.
2. Вигук, що вживається для вираження наказу, заклику, підтвердження або для надання емоційного забарвлення мовленню (радість, здивування, догада тощо).
3. Сполучник, що вживається на початку речення для введення пояснення, підсумку або наслідку; відповідає значенням: так, отже, от.
-
осьде
1. (застаріле, діалектне) Тут, у цьому місці; на цьому місці.
2. (уживається як показовий займенник із часткою “ось”) Ось тут, ось у цьому місці; вказує на щось близьке до мовця в просторі або в мовленні.
-
осьдечки
1. Традиційна назва села Остап’є (з 2016 року — селище) у Черкаському районі Черкаської області, що походить від історичної форми вказівного прислівника “осьдечки” (тут, на цьому місці).
2. (заст., діал.) Вказівний прислівник, що означає: у цьому місці, тут, на цьому місці (часто з відтінком просторової близькості до мовця).
-
осьмак
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (іст.) Грошова одиниця та срібна монета Московської держави XVI–XVII століть, що дорівнювала 8 московським грошам або 4 копійкам.
3. (іст.) Міра об’єму сипких тіл (перев. зерна), що дорівнювала восьмій частині каді (приблизно 16 кг).
4. (іст.) Міра площі землі, що становила восьму частину десятини.
5. (заст.) Восьма частина чого-небудь; половина чверті.
-
осьмий
Порядковий числівник до числа вісім; такий, що займає у послідовності місце після сьомого.
Одна з восьми рівних частин цілого; 1/8.
-
осьмина
1. Старовинна одиниця вимірювання об’єму сипучих тіл, що дорівнювала восьмій частині чверті (тобто приблизно 26,24 л).
2. Старовинна одиниця вимірювання площі землі, що становила восьму частину десятини (тобто приблизно 0,15 га).
3. (переносне значення) Дуже мала кількість чогось, крихта, частка.
-
осьмогласіє
1. У православному церковному співі: система з восьми основних мелодій (голосів), що чергуються за тижнями протягом року; октоїх.
2. Музичний твір, написаний для восьми однорідних голосів (наприклад, для чоловічого хору).
3. Рідкісне вживання: спів увісьмох, ансамбль із восьми виконавців.