1. Втратити силу, енергію, стати млявим, слабким; ослабнути, знемогтися.
2. Про рослини: зів’янути, засохнути, втратити свіжість і пружність.
3. Переносно: втратити інтенсивність, активність; завмерти, затихнути (про явища, процеси, діяльність).
Категорія: О
-
охлянутися
1. Втратити силу, енергію, стати млявим, слабким; ослабнути, знемогтися.
2. Перен. втратити інтенсивність, активність; завмерти, затихнути.
-
охляп
1. У значенні “охляп” — прислівник, що означає дію, виконану без ретельної обробки, недбало, поверхово, або ж у великій кількості, оптом, без розбору.
2. У значенні “охляп” — прислівник, що вказує на спосіб дії: зненацька, раптово, несподівано.
-
охмуритися
1. Стати похмурим, нахмуритися (про погоду, небо).
2. Нахмуритися, насупитися (про вираз обличчя людини).
3. Перен. Стати сумним, зажуреним, втратити бадьорість.
-
охмурніти
1. Стати похмурим, хмарним (про погоду, небо).
2. Перен. Стати сумним, зажуреним, набути похмурого вигляду (про людину, її настрій).
-
охмурнітися
1. Стати похмурим, хмарним (про погоду, небо).
2. Стати сумним, зажуреним, набути похмурого вигляду (про людину).
-
охнути
1. Видати короткий голосний звук (зазвичай “ох”), що виражає біль, жаль, здивування, захоплення або інше сильне почуття.
2. Перенісн. Зазнати раптової неприємності, втрати, сильно постраждати від чогось.
-
охнутися
охнутися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у лісівництві чи деревообробці) для позначення дії розколювання, розтріскування деревини вздовж волокон внаслідок внутрішніх напруг при сушінні або механічному впливі.
охнутися — рідковживане діалектне слово, що може означати зазнати раптового удару, пошкодження, “отримати охання” (від дієслова “охати”).
-
охолода
1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Стиру, що протікає територією Рівненської та Волинської областей.
2. (геогр.) Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Волинській області.
-
охолоджений
1. Який був підданий охолодженню, тобто зниженню температури; той, що став холодним або прохолодним.
2. (Переносно) Про людину: той, що втратив емоційну теплоту, запал, став байдужим, стриманим або недружнім.