1. Який перебуває у стані легкого сп’яніння під впливом алкоголю; трохи п’яний.
2. Переносно: переповнений сильним почуттям (захвату, радості тощо), що нагадує стан легкого сп’яніння.
Словник Української
1. Який перебуває у стані легкого сп’яніння під впливом алкоголю; трохи п’яний.
2. Переносно: переповнений сильним почуттям (захвату, радості тощо), що нагадує стан легкого сп’яніння.
1. Напоїти когось, спричинити стан сп’яніння, особливо від вживання пива або інших хмельних напоїв.
2. (переносне значення) Викликати сильне емоційне збудження, захват, запал, оп’яніння від якихось почуттів або вражень.
1. Дістатися хмелю, стати хмельним, п’яним.
2. (переносно) Випробувати сильне захоплення, емоційне сп’яніння від чого-небудь (удачі, почуття, успіху тощо).
1. Який перебуває у стані легкого сп’яніння, під впливом алкоголю; трохи п’яний.
2. (переносне значення) Який відчуває сильне захоплення, уповнення якимось почуттям (радістю, успіхом тощо), що нагадує стан легкого сп’яніння.
Стан, коли людина перебуває під впливом алкоголю, має ознаки сп’яніння; оп’яніння.
Стан, що виникає після вживання алкогольних напоїв, характеризується легким сп’янінням, ейфорією, збудженням та втратою часткового контролю над поведінкою.
Період, фаза сп’яніння, що настає безпосередньо після вживання алкоголю і передує глибокому сп’янінню або похміллю.
1. Втратити контроль над собою, стати нестриманим у словах чи вчинках через вживання алкоголю; сп’яніти.
2. Перен. Впасти в стан сильного захоплення, ейфорії або зарозумілості від успіху, влади, почуттів тощо.
1. Дістатися стану легкого сп’яніння, стати трохи п’яним; оп’яніти.
2. (переносне значення) Втратити контроль над собою, захопитися чимось до нестями; сп’яніти (від успіху, почуттів тощо).
1. Викликати стан сп’яніння, оп’яніння; діяти так, що людина під впливом алкоголю втрачає чіткість мислення та контролю над собою.
2. (переносне значення) Викликати сильне захоплення, емоційне піднесення або запаморочення від якихось відчуттів, подій, вражень.
1. Вживати спиртні напої до стану помірного сп’яніння, відчувати легке алкогольне сп’яніння.
2. (переносно) Відчувати сильне захоплення, упоєння від чого-небудь (наприклад, від успіху, влади, почуттів).