Категорія: О

  • охмелений

    1. Який перебуває у стані легкого сп’яніння під впливом алкоголю; трохи п’яний.

    2. Переносно: переповнений сильним почуттям (захвату, радості тощо), що нагадує стан легкого сп’яніння.

  • охмелити

    1. Напоїти когось, спричинити стан сп’яніння, особливо від вживання пива або інших хмельних напоїв.

    2. (переносне значення) Викликати сильне емоційне збудження, захват, запал, оп’яніння від якихось почуттів або вражень.

  • охмелитися

    1. Дістатися хмелю, стати хмельним, п’яним.

    2. (переносно) Випробувати сильне захоплення, емоційне сп’яніння від чого-небудь (удачі, почуття, успіху тощо).

  • охмелілий

    1. Який перебуває у стані легкого сп’яніння, під впливом алкоголю; трохи п’яний.

    2. (переносне значення) Який відчуває сильне захоплення, уповнення якимось почуттям (радістю, успіхом тощо), що нагадує стан легкого сп’яніння.

  • охмелілість

    Стан, коли людина перебуває під впливом алкоголю, має ознаки сп’яніння; оп’яніння.

  • охмеління

    Стан, що виникає після вживання алкогольних напоїв, характеризується легким сп’янінням, ейфорією, збудженням та втратою часткового контролю над поведінкою.

    Період, фаза сп’яніння, що настає безпосередньо після вживання алкоголю і передує глибокому сп’янінню або похміллю.

  • охмеліти

    1. Втратити контроль над собою, стати нестриманим у словах чи вчинках через вживання алкоголю; сп’яніти.

    2. Перен. Впасти в стан сильного захоплення, ейфорії або зарозумілості від успіху, влади, почуттів тощо.

  • охмелітися

    1. Дістатися стану легкого сп’яніння, стати трохи п’яним; оп’яніти.

    2. (переносне значення) Втратити контроль над собою, захопитися чимось до нестями; сп’яніти (від успіху, почуттів тощо).

  • охмеляти

    1. Викликати стан сп’яніння, оп’яніння; діяти так, що людина під впливом алкоголю втрачає чіткість мислення та контролю над собою.

    2. (переносне значення) Викликати сильне захоплення, емоційне піднесення або запаморочення від якихось відчуттів, подій, вражень.

  • охмелятися

    1. Вживати спиртні напої до стану помірного сп’яніння, відчувати легке алкогольне сп’яніння.

    2. (переносно) Відчувати сильне захоплення, упоєння від чого-небудь (наприклад, від успіху, влади, почуттів).