Категорія: О

  • ортозаміщення

    1. В ортодонтії: лікувальна процедура, при якій один зуб (зазвичай різець або ікло) заміщає інший, що відсутній або втрачений, з метою відновлення функції та естетики зубного ряду.

    2. В стоматологічному протезуванні: вид ортопедичного лікування, що передбачає заміну дефекту зубного ряду (відсутності одного зуба) за допомогою ортодонтичного переміщення сусіднього зуба в положення відсутнього, уникаючи виготовлення штучного протеза.

  • ортоізомер

    Ортоізомер — один з ізомерів (переважно в органічній хімії), що виникає внаслідок різного положення замісників у бензольному кільці відносно один одного, зокрема коли вони займають сусідні (1,2-) положення.

  • ортоізомерний

    1. (у хімії) такий, що стосується ортоізомерії — явища існування ізомерів, відмінність між якими полягає у просторовому розташуванні замісників біля нерухомого ядра молекули (наприклад, біля атомів вуглецю в бензольному кільці).

  • ортоіндат

    Ортоіндат — власна назва фармакологічного препарату, що є торговою маркою нестероїдного протизапального засобу на основі діючої речовини індометацин.

  • ортоіндатний

    Ортоіндатний — стосовний до ортоіндату, пов’язаний з ортоіндатом (офіційним церковним календарем, що містить правила для визначення дати Великодня та рухомих свят).

  • ортойодат

    Ортойодат — хімічна сполука, орто-форма йодату, солі йодатної кислоти (HIO₃), де йод має ступінь окиснення +5.

  • ортойодатний

    Хімічний термін, що позначає сполуку, в якій йод виявляє вищу, незвичайну валентність (зазвичай +5), утворюючи кислоту або її сіль; стосовний до ортойодатної кислоти (HIO₃) або її похідних.

  • ортокарбонат

    ортокарбонат — неорганічна сполука, сіль ортокарбонової кислоти H₄CO₄, що теоретично існує, але є дуже нестійкою; практично такі солі не отримані.

    ортокарбонат — у ширшому вжитку (особливо в англомовній літературі): органічна сполука, похідна ортокарбонової кислоти, де всі чотири атоми водню заміщені на органічні радикали (наприклад, тетраалкілортокарбонати C(OR)₄).

  • ортокарбонатний

    Який стосується ортокарбонату — солі гіпотетичної ортокарбонової кислоти H₄CO₄, що містить аніон CO₄⁴⁻.

  • ортокварцит

    Осадовий або метаморфізований кварцовий пісковик, що складається переважно з дрібних зерен кварцу з незначною кількістю цементуючої речовини, утворений у стабільних тектонічних умовах.