Хімічний термін, що позначає сполуку, в якій йод виявляє вищу, незвичайну валентність (зазвичай +5), утворюючи кислоту або її сіль; стосовний до ортойодатної кислоти (HIO₃) або її похідних.
ортойодатний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |