ортойодатний

[ortojodɑtnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічний термін, що позначає сполуку, в якій йод виявляє вищу, незвичайну валентність (зазвичай +5), утворюючи кислоту або її сіль; стосовний до ортойодатної кислоти (HIO₃) або її похідних.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ортойодатний, р. ортойодатного, д. ортойодатному, з. ортойодатного, о. ортойодатним, м. ортойодатнім

Більше записів