1. (у хімії) такий, що стосується ортоізомерії — явища існування ізомерів, відмінність між якими полягає у просторовому розташуванні замісників біля нерухомого ядра молекули (наприклад, біля атомів вуглецю в бензольному кільці).
ортоізомерний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |