Який стосується ортофосфатів — солей ортофосфатної кислоти (H₃PO₄), що містять аніон PO₄³⁻.
Який містить ортофосфати або утворений на їх основі (про добрива, матеріали тощо).
Категорія: О
-
ортофосфіт
ортофосфіт — неорганічна сполука, сіль ортофосфористої кислоти (H₃PO₃), у якій заміщено один, два або всі три атоми водню на металеві катіони або інші катіонні групи.
ортофосфіт — органічна сполука, ефір ортофосфористої кислоти, що має загальну формулу P(OR)₃, де R — органічний радикал.
-
ортофосфорний
1. Стосовний до ортофосфорної кислоти, що є неорганічною кислотою з формулою H₃PO₄, або її похідних.
2. Утворений з ортофосфорної кислоти, що містить її або пов’язаний з нею (наприклад, про солі, ефіри).
-
ортофотознімок
Ортофотознімок — це фотографічне зображення місцевості, отримане в результаті спеціальної обробки (ортотрансформування) аеро- або космічних знімків, яке має властивості плану: вільне від спотворень рельєфу та оптичної системи апарату і приведене до єдиного масштабу по всій площі.
-
ортохінон
Ортохінон — органічна сполука з групи хінонів, ізомер, у якому дві карбонільні групи (=C=O) розташовані у сусідніх положеннях бензольного кільця (1,2-хінон).
-
ортохром
1. (фотогр.) Світлочутлива фотографічна емульсія або фотоматеріал, що застосовується для чорно-білого відтворення кольорів у тонах, близьких до сприйняття людського ока; чутливий до синього, зеленого та жовтого кольорів, але нечутливий до червоного.
2. (іст., мед.) Синтетичний барвник, що застосовувався в гістології для фарбування мікроскопічних препаратів.
-
ортохромазія
1. (у фотографії) Властивість фотоматеріалів, які чутливі до синього, зеленого та жовтого проміння, але не чутливі до червоного, що дозволяє точніше передавати тональність зображення порівняно з панхроматичними матеріалами.
2. (у історії техніки) Ранній тип фотографічної чутливості, що передував панхроматії; фотографічний процес або матеріал із такою властивістю.
-
ортохроматизація
1. У фотографії та кінематографії — процес обробки світлочутливих матеріалів спеціальними барвниками (сенсибілізаторами) для підвищення їх чутливості до жовтих та зелених променів і правильного відтворення тонів у чорно-білому зображенні.
2. У хімії та технології — надання речовині або матеріалу властивості правильно (ортохроматично) реагувати на певні ділянки видимого спектру, зокрема для цілей аналізу або візуалізації.
-
ортохроматичний
1. (про фотоматеріали) Такий, що має підвищену чутливість до жовтих та зелених променів і правильну передачу кольорів цих ділянок спектру, але нечутливий до червоних променів.
2. (про світлофільтри) Призначений для роботи з ортохроматичними фотоматеріалами, зазвичай синього або фіолетового кольору.
-
ортохроматичність
1. Властивість фотоматеріалів (плівок, пластинок) однаково реагувати на промені різних кольорів видимого спектру, за винятком червоного, який вони практично не чутливі.
2. У ширшому сенсі — здатність будь-якого світлочутливого матеріалу або пристрою до правильної передачі яскравості кольорів у чорно-білому зображенні.