Порядковий числівник до числа вісім; такий, що займає у послідовності місце після сьомого.
Одна з восьми рівних частин цілого; 1/8.
Категорія: О
-
осьмина
1. Старовинна одиниця вимірювання об’єму сипучих тіл, що дорівнювала восьмій частині чверті (тобто приблизно 26,24 л).
2. Старовинна одиниця вимірювання площі землі, що становила восьму частину десятини (тобто приблизно 0,15 га).
3. (переносне значення) Дуже мала кількість чогось, крихта, частка.
-
осьмогласіє
1. У православному церковному співі: система з восьми основних мелодій (голосів), що чергуються за тижнями протягом року; октоїх.
2. Музичний твір, написаний для восьми однорідних голосів (наприклад, для чоловічого хору).
3. Рідкісне вживання: спів увісьмох, ансамбль із восьми виконавців.
-
осьмогласний
1. Який має вісім голосів або складений для восьми голосів (про музичний твір).
2. Який містить вісім основних церковних напівів (гласів) або пов’язаний з ними (про систему церковного співу).
-
осьмогласник
Осьмогласник — у православному та греко-католицькому богослужінні: богослужбова книга, що містить тексти (стихири, канони, тропарі) для восьмиголосого співу, розподілені на вісім музичних гласів (напівів) для кожного дня тижня протягом усього року.
Осьмогласник — у ширшому значенні: система осьмогласія, вісім церковних музичних ладів (гласів), що почергово використовуються протягом восьмитижневого циклу в православній та греко-католицькій літургічній практиці.
-
осьмуха
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Луцькому районі Волинської області.
-
осьмушка
1. Одна восьма частина чого-небудь, половина чвертки (наприклад, старовинної одиниці ваги або міри).
2. (іст.) Міра об’єму сипких тіл, рівна 1/8 чверті (приблизно 1,6 л у Російській імперії).
3. (іст.) Міра ваги (маси), рівна 1/8 фунта, або 1/32 лібра (приблизно 51 г у Російській імперії).
4. (перен., розм.) Дуже мала частка, крихта, незначна частина чогось.
-
осьовий
1. Який стосується осі, належить до осі або розташований уздовж осі.
2. Який має форму осі або є головним, центральним, основним у певній системі чи структурі.
-
остогиджувати
1. Викликати сильне відчуття огиди, пересичення, нудьги; набридати до неприязні.
2. (У переносному значенні) Ставати нестерпним, невиносимим через надмірність або постійне повторення.
-
остогиджуватися
1. (розмовне) Ставати нудним, набридливим, викликати сильне роздратування або огиду через свою одноманітність, частоту повторення або неприємні якості.
2. (розмовне) Відчувати сильну неприязнь, огиду, презирство до когось або чогось внаслідок тривалого або інтенсивного контакту.