осьмогласник

[osʲmoɦlɑsnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Релігія) –

    Осьмогласник — у православному та греко-католицькому богослужінні: богослужбова книга, що містить тексти (стихири, канони, тропарі) для восьмиголосого співу, розподілені на вісім музичних гласів (напівів) для кожного дня тижня протягом усього року.

  2. (Релігія) –

    Осьмогласник — у ширшому значенні: система осьмогласія, вісім церковних музичних ладів (гласів), що почергово використовуються протягом восьмитижневого циклу в православній та греко-католицькій літургічній практиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осьмогласник, р. осьмогласника, д. осьмогласникові, з. осьмогласника, о. осьмогласником, м. осьмогласникові, к. осьмогласнику

Більше записів