Словник Української Мови
1. (дієслово) Різко опуститися вниз, просісти, зануритися (про ґрунт, поверхню).
2. (дієслово) Перен. різко схуднути, змарніти, внаслідок чого обличчя, щоки здаються запалими.
3. (дієслово) Перен. втратити сили, енергію, життєвий тонус; занепасти духом, зневіритися.
1. Різко опуститися вниз, осісти, просісти (про ґрунт, будівлю тощо).
2. Покритися зморшками, втратити повноту та пружність (про обличчя, шкіру).
3. Перен. різко втратити сили, енергію, життєвий тонус; занепасти духом, змарніти.
1. (діал.) Те саме, що осурливий — схильний до суро́кості, похмурий, насуплений, нелюдимий.
1. (діал.) Сухий піщаний горбок, пагорб, невелика височина на заплаві річки або серед болота.
2. (діал.) Суха, підвищена ділянка землі серед сирого лугу, болота; гривка.
3. (заст.) Сухий, підвищений берег річки, озер або мочарів, придатний для поселення.
1. Який набув сучасних рис, відповідає вимогам, звичаям або технічному рівню теперішнього часу; модернізований, оновлений.
2. (У лінгвістиці, про слово, форму, вираз) Який набув нового, актуального вживання або форми, відповідної сучасній нормі.
1. Дія за значенням дієслова “осучаснити”; надання чомусь сучасного вигляду, характеру, приведення у відповідність до вимог, норм або технічного рівня сучасності; модернізація.
2. Результат такої дії; стан того, що оновлено, модернізовано.
1. Надати чому-небудь сучасного вигляду, характеру; модернізувати, оновити відповідно до вимог, смаків або технічних можливостей сучасності.
2. У літературознавстві та мистецтві — інтерпретувати твір минулого, наблизивши його образну систему, проблематику або викладення до розуміння сучасного глядача чи читача.
1. Стати сучасним, відповідним вимогам, звичаям або технічним рівням теперішнього часу; оновитися, модернізуватися.
2. Набути сучасного вигляду, форми або змісту; позбутися застарілих ознак.
Процес надання чомусь сучасних характеристик, адаптація до вимог, звичок або технічного рівня теперішнього часу; оновлення, модернізація.
Результат такого процесу; стан, досягнутий внаслідок оновлення.
1. Робити сучасним, відповідним вимогам, потребам або стилю сьогодення; впроваджувати новітні технології, методи, форми тощо.
2. Вносити зміни до чогось застарілого, надаючи йому сучасного вигляду, характеру або поліпшуючи його функціональність.