Категорія: О

  • осудливо

    1. Прислівник до слова “осудливий”; так, що виражає осуд, несхвалення, засудження когось або чогось.

    2. Уживається для характеристики дії, вчиненої з почуттям осуду, з несхваленням.

  • осудний

    1. Який містить осуд, виражає несхвалення, засудження кого-, чого-небудь.

    2. Який заслуговує на осуд, засудження; ганебний, гідний осуду.

  • осудність

    1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути осудним, здатність до осудження, здійснення морального чи правового суду (оцінки) над кимось або чимось.

    2. У філософії та етиці — здатність людини до морального судження, критичної оцінки вчинків, явищ з позицій добра і зла, правильного й неправильного.

  • осудно

    1. Прислівник до слова “осудний”, що означає: так, як властиво осуді; з осудом, з несхваленням, з докором.

    2. У значенні присудкового слова: є засуджуючим, викликає осуд, несхвалення.

  • осудовисько

    1. Власна назва історичної місцевості у Львові, розташованої на північ від Старого міста, де за середньовічним звичаєм відбувалися страти та публічні виконання судових вироків.

    2. Загальна назва місця, призначеного для страт або публічного виконання судових покарань у давні часи.

  • осудовище

    1. (заст.) Місце, де відбувається суд, судовий процес; судова зала, суд.

    2. (перен.) Суспільство, оточення або ситуація, де когось або щось суворо оцінюють, критикують, засуджують.

  • осудок

    1. (діал.) Невеликий суд, судовий процес, судове засідання.

    2. (діал.) Судовий вирок, рішення суду; покарання, призначене судом.

    3. (перен., діал.) Осуд, засудження, докір.

  • осужка

    1. (діал.) Дрібна, незначна річ, предмет; дрібниця, дріб’язок.

    2. (діал.) Невелика кількість чогось, трішки, зовсім мало.

    3. (діал., перен.) Несуттєва, маловажна справа; дрібниця.

  • осумкування

    1. (діал.) Дія за значенням дієслова “осумкувати” — обробка, оздоблення чогось сумкою (смужкою, облямівкою, каймою).

    2. (перен., діал.) Обвинувачення, докір, докоряти.

  • осунений

    1. Який має ознаки, властивості або походження, характерні для осунів — представників індіанського народу осун (осунь), що мешкає на південному заході Нігерії.

    2. Створений, виконаний або належний до культури, мови чи мистецтва народу осун.