Велика група овець, яку випасають разом; також — група інших тварин (наприклад, кіз), що пасуться разом під наглядом пастуха.
Переносно — велика, неорганізована група людей, натовп.
Категорія: О
-
отарка
Отарка — невелике село в Україні, у складі Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області, розташоване на річці Стрипа.
Отарка — річка в Україні, у межах Тернопільської області, права притока Стрипи (басейн Дністра).
-
отарний
1. Стосовний до отари, властивий їй; призначений для отари.
2. Який належить до великої групи тварин (переважно овець, кіз), що випасається разом; стадний.
-
отарник
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Той, хто пасе отару овець; чабан, вівчар.
-
отати
1. (діал.) Те саме, що отаманювати — бути отаманом, керувати, головувати, командувати (особливо в контексті козацького чи повстанського середовища).
2. (перен., рідк.) Поводитися владно, самовладно, наказувати; виявляти отаманські риси в поведінці.
-
отатися
1. (діал.) Ховатися, затаюватися, перебувати в укритті.
2. (діал.) Відокремлюватися, відставати від інших, триматися осторонь.
-
оташуватися
Оташуватися — власна назва, що походить від прізвища Оташ, та означає дію, пов’язану з цим прізвищем (наприклад, отримати прізвище Оташ через шлюб або усиновлення).
-
отверджувач
1. Хімічна речовина, яка додається до полімерних матеріалів (наприклад, синтетичних смол, пластмас, епоксидних клеїв) для прискорення або ініціювання процесу їх незворотного переходу з рідкого або в’язкопластичного стану в твердий.
2. Технічний пристрій або пристрій, призначений для надання твердості матеріалам, деталям або виробам шляхом фізичного або хімічного впливу (наприклад, для термічного оброблення металу).
-
отверділий
Який набув твердості, став твердим (про речовину, матеріал тощо).
Який став непохитним, незмінним, жорстким (про погляди, принципи, ставлення тощо).
У медицині: такий, що перебуває в стані патологічного затвердіння тканин.
-
отверділість
Властивість або стан того, що стало твердим, втратило пластичність або м’якість; затвердіння.
У медицині — патологічне або нормальне затвердіння тканини чи органу (наприклад, артерій, печінки).
Переносно — втрата гнучкості, рухливості, пристосованості; закостеніння (про явища суспільного життя, думки, ставлення).