drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • ляхуватися

    ляхуватися — дієслово, що означає ставати ляхом, набувати польських звичаїв, мови, культури або самосвідомості; полонізуватися.

  • ляцький

    1. Стосовний до ляхів, поляків; властивий їм, характерний для них; польський.

    2. Стосовний до Речі Посполитої, Польської держави; польський.

    3. У складі історичних назв та термінів: пов’язаний з Польщею, польським пануванням або впливом (наприклад, ляцька неволя).

  • лячний

    1. Стосовний до Ляха, ляхів, пов’язаний з ними; польський.

    2. Належний ляхам, властивий їм.

  • лячність

    Лячність — властивість, яка характеризує належність до ляхів (поляків) або польської культури; польськість.

    Лячність — застаріла назва Польщі як держави або країни.

  • лячно

    1. Прислівник до слова “лячний”; так, що викликає ляк, страх; страшно, моторошно.

    2. Розмовне. Дуже сильно, надзвичайно, до страху (про ступінь прояву якості або дії).

  • ляшеньки

    Ляшеньки — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.

  • ляшеня

    1. Зменшувально-пестливе прізвище від прізвища Ляшко, що може вживатися як звернення або характеристика людини з таким прізвищем.

    2. (переносно, розмовне) Людина, яка має риси, притаманні стереотипному образу українця (часто з посиланням на персонажа фольклору або популярної культури); іноді вживається з відтінком іронії або самоіронії.

  • ляшка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ляха” — жінка або дівчина польського походження.

    2. Рідкісне, застосування: жіночий одяг, схожий на польський національний костюм, або тканина для нього.

  • ляшки

    1. (історичне, заст.) Назва одного з західнослов’янських племен, що мешкало на території сучасної Польщі та вважається одним з предків польського народу.

    2. (переносне значення, заст.) Уживалося як синонім до слова “поляки”.

  • ляшок

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “ляш” — представник польського народу, поляк.

    2. Рідкісне, застаріле позначення для поляка, що вживалося переважно в західних регіонах України; може мати як нейтральний, так і зневажливий відтінок залежно від контексту.