Категорія: Л

  • льотчиця

    Льотчиця — жінка, яка керує літаком, вертольотом або іншим літальним апаратом як професійний пілот або авіатор.

    Льотчиця — жінка, яка займається пілотуванням у авіації (цивільній, військовій, спортивній) як своєю основною професійною діяльністю.

  • льох

    1. Підземне приміщення під будинком або окремо від нього, призначене для зберігання продуктів харчування, соління овочів, витримки вина тощо; підвал, погріб.

    2. Заст. Глибока яма, викопана в землі, часто з укріпленими стінами, що використовувалася для зберігання зерна, овочів або як сховище.

    3. Перен. (заст.) Темне, глибоке або підземне приміщення, що нагадує льох; в’язниця, темниця.

  • льоха

    1. Рідкісна назва для ями, поглиблення в землі, часто з водою; калюжа, баюра.

    2. Застаріла назва для льоху — підземного приміщення для зберігання продуктів, вина тощо.

    3. У західних регіонах України — назва для вузької, глибокої та зазвичай заболоченої балки або яру.

  • львів’янка

    1. Жінка або дівчина, яка народилася або постійно проживає у місті Львові.

    2. (переносно) Жінка, яка своєю поведінкою, характером або світоглядом уособлює культурні традиції, дух або атмосферу міста Львова.

  • львович

    1. По батькові чоловіка, утворене від імені Лев (наприклад: Петро Львович).

    2. Прізвище, що походить від по батькові Львович.

  • льгов

    Льгов — власна назва міста в Курській області Росії, розташованого на річці Сейм.

    Льгов — власна назва колишнього міста (нині селища міського типу) в Львівській області України, відомого з XIV століття; сучасна назва — Львівське.

  • льє

    1. (фр. lieue) Старовинна французька одиниця вимірювання відстані, що дорівнює приблизно 4 кілометрам; л’є.

    2. (фр. lie) Осідок, що утворюється на дні посудини під час бродіння або витримки вина, пива; дріжджовий осад.

  • льєзон

    1. (в кулінарії) рідка суміш з яєць, молока (або води) та солі, в яку занурюють продукти (наприклад, шматочки м’яса, риби, овочів) перед паніруванням для того, щоб паніровка (борошно, сухарі) краще трималася.

    2. (переносно) те, що служить сполучною ланкою, елементом, що об’єднує різні частини в єдине ціле; зв’язка, сполучна ланка.

  • льєзонування

    льєзонування — технологічний процес у кулінарії, що полягає в обробці поверхні виробу (наприклад, тіста) рідкою сумішшю (льєзоном), яка зазвичай складається з яйця, молока або води, для надання готовому виробу гладкої, блискучої та рум’яної скоринки після випікання.

  • льєзонувати

    1. (у кулінарії) Змащувати випічку (наприклад, кекси, торти, рулети) цукровим сиропом, алкоголем або іншою рідиною для надання вологості, аромату та блиску.

    2. (у кулінарії) Покривати гарячу випічку щільним цукровим сиропом для утворення глазурі або блискучої скоринки.