1. Розмовна назва міста Любляна — столиці Словенії.
2. Назва річки в Словенії, лівої притоки Сави, що протікає через місто Любляну.
Категорія: Л
-
люблячи
Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “любити”, що означає стан або дію того, хто відчуває любов, ніжність, прихильність до когось або чогось у момент мовлення.
У літературній мові та поетичних текстах може вживатися як дієприслівник теперішнього часу, що означає “виявляючи любов, з любов’ю”.
-
люблячий
Який виявляє любов, ніжність, прихильність; сповнений любові.
-
любо
1. Рідкісне чоловіче ім’я, що вживається як власна назва.
2. У давньоруській та українській традиції — звертання або іменування коханого, милого, дорогого чоловіка (заст., поет.).
3. У фольклорі (зокрема в народних піснях) — епітет або символ коханої людини, кохання, радості від почуття.
-
любесенько
Прислівник, що означає дуже люб’язно, ввічливо, чемно, з особливою приязністю та увагою.
Прислівник, що вказує на дію, виконану з ніжністю, теплотою, ласкою.
Прислівник, що виражає спосіб дії, пов’язаний з приємним, милим, зворушливим враженням від когось або чогось.
-
любець
1. Топонім: назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Застаріле або поетичне позначення коханої людини, коханого; люба, милий.
3. Рідкісне: рослина любка дволиста (з родини орхідних), яку в народі іноді називали “любцем”.
-
любидра
1. (в українській міфології) зла, негарна, часто відьмакувата жінка-демон, що з’являється вночі, нападає на людей, особливо чоловіків, і може задушити або замучити до смерті; інкодуб — жіночий відповідник упіря.
2. (переносно, розм.) про злу, сварливу, лиху жінку або дівчину.
-
любий
1. Який викликає почуття любові, прихильності, симпатії; дорогий, милий, приємний серцю.
2. Який часто трапляється, звичайний, будь-який (у значенні “кожний із серії однотипних”).
3. (У ролі звертання) Уживається для вираження приязного, іноді фамильярного ставлення до співрозмовника.
-
любим
1. (заст.) Те саме, що любий — такий, що викликає почуття любові, прихильності; милий, дорогий, коханий.
2. (діал.) Уживається як ласкаво-зменшувальна форма звертання до близької, рідної людини (дитини, коханої).
-
люби-мене
Народна назва рослини з родини гвоздикових (Dianthus barbatus), відомої як турецька гвоздика, що має дрібні квітки, зібрані в щиткоподібні суцвіття різних кольорів, та традиційно використовується в декоративному садівництві.
Народна назва рослини з родини первоцвітних (Cyclamen), відомої як цикламен або альпійська фіалка, що має характерні загнуті назад пелюстки квіток та серцеподібні листки, часто вирощується як кімнатна чи садова декоративна рослина.