любим
[ljubɪm] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Лінгвістика) –
(заст.) Те саме, що любий — такий, що викликає почуття любові, прихильності; милий, дорогий, коханий.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Уживається як ласкаво-зменшувальна форма звертання до близької, рідної людини (дитини, коханої).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. любий, р. любого, д. любому, з. любого, о. любим, м. любім