drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Л

  • люльковий

    1. Стосовний до люльки (тютюнової), призначений для неї.

    2. Стосовний до люльки (дитячої), призначений для неї.

    3. Стосовний до люльки (частини верстата), призначений для неї.

  • люля

    1. Власна назва села в Україні, зокрема в Одеській області.

    2. (рідко) Традиційна страва кримськотатарської кухні, вид довгастих котлет із баранини або яловичини, приготованих на розжареному рожні (шашлик люля-кебаб).

  • люля-кебаб

    1. Страва східної кухні, що являє собою подовжені котлети зі смаженого фаршу (зазвичай баранини або яловичини з додаванням спецій), нанизані на шампур і приготовані на грилі або мангалі.

    2. Закуска або основна страва, що складається з подрібненого м’яса, сформованого навколо металевого або дерев’яного прута та запеченого на відкритому вогні.

  • люляти

    1. Колихати, гойдати дитину або щось інше, тримаючи на руках або в пристосуванні для коливання.

    2. (переносно) Поводитися з кимось надто ніжно, пестити, баліти.

    3. (діал.) Повільно та плавно рухатися, коливатися (про предмети).

  • люлятися

    1. Плавно, повільно коливатися, гойдатися на чомусь або в різних напрямках (про предмети, рослини тощо).

    2. Ніжно колихати, пригортати до себе дитину, заспокоюючи її або присипляючи.

    3. Перен. Легко та вільно ширяти, плавно рухатися в повітрі (про птахів, літаки тощо).

    4. Рідк. Лежати, розслаблено лежати, насолоджуючись спокоєм.

  • люмбаго

    Гострий біль у поперековій ділянці хребта, що виникає раптово, зазвичай внаслідок навантаження, незграбного руху або переохолодження, і часто супроводжується рефлекторним м’язовим спазмом, що обмежує рухливість.

  • люмбалгія

    Люмбалгія — біль у поперековому відділі хребта, що виникає внаслідок ураження хребта, м’язів, нервів або внутрішніх органів і часто пов’язаний із захворюваннями поперекового відділу хребта (наприклад, остеохондрозом, грижею міжхребцевого диска).

  • люз

    1. (геогр.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

    2. (геогр.) Власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області.

  • люза

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Стрийському районі.

    3. (рідко, спец.) Те саме, що люз — тонка металева пластина (смужка), що використовується в техніці, зокрема як прокладка.

  • люзний

    1. (діал.) Який лю́зить, тобто ковзає, ковзається; слизький.

    2. (перен., діал.) Непевний, нестійкий, непостійний; такий, що легко змінює свою думку або ставлення.