люляти

[ljuljɑtɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Побут) –

    Колихати, гойдати дитину або щось інше, тримаючи на руках або в пристосуванні для коливання.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Поводитися з кимось надто ніжно, пестити, баліти.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Повільно та плавно рухатися, коливатися (про предмети).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я люляю, ти люляєш, він люляє, ми люляємо, ви люляєте, вони люляють

Більше записів