Словник Української
1. (техн.) Пов’язаний з литозварюванням — технологією з’єднання деталей шляхом заливання розплаву основного металу у стик з одночасним оплавленням кромок, що зварюються.
2. (техн.) Призначений для литозварювання або створений за допомогою цієї технології (про обладнання, конструкції, з’єднання).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “литка” — нижня частина ноги від коліна до щиколотки, гомілка.
2. (у кулінарії) Невеликий виріб з тіста, зазвичай довгастої або овальної форми, що готується шляхом відварювання або запікання (наприклад, сирна литочка, картопляна литочка).
3. (діал., звич. у множині: литочки) Голінки, ноги (про людину або тварину).
1. Технологічний процес виготовлення виробів (деталей, заготовок тощо) шляхом заповнення розплавленим матеріалом (металом, сплавом, пластмасою, склом) спеціальної форми, в якій матеріал затверджується.
2. Продукція, вироби, отримані таким способом; сукупність виливків.
3. Дія за значенням дієслова *лити*; процес переливання рідини з однієї посудини в іншу.
1. (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення біди, нещастя, горя; зла сила, що приносить страждання.
2. (заст., у фразеологізмах) Нещастя, біда, горе (наприклад, “лиха година”, “з лихою”).
1. Властивість, яка проявляється в удаваній хоробрості, зайвій відвазі, часто безглуздій та показній; зарозумілість, зухвалість.
2. Поведінка, вчинки, характерні для лихача — людини, схильної до такої показної відваги або зухвалості.
1. Стосовний до Лихачів, пов’язаний з ними.
2. Притаманний Лихачам, характерний для них.
1. Той, хто схильний до лиха, нещастя; невдаха, нещасливець.
2. Сміливий, відчайдушний чоловік, часто про того, хто ризикує, нехтує небезпекою (наприклад, швидкісний водій, козак-воїн).
3. (переносно) Про того, хто має хист, умілість до чогось, майстер; часто вживається з відтінком захвату або іронії (наприклад, “лихач на всі руки”).
1. Робити щось необережно, ризикуючи, наражаючи себе або інших на небезпеку; діяти з лихом, на лихо.
2. Розважатися, веселитися шумно та нестримано, часто з відтінком бешкетування або пустощів.
3. Застаріле: завдавати комусь лиха, неприємностей; чаклувати, наводити порчу.
1. Діяти необачно, ризиковано, зокрема керуючи транспортним засобом на великій швидкості з порушенням правил, проявляючи зухвалість та брак відповідальності.
2. Поводити себе зухвало, зарозуміло, викликаюче; чванитися, задиратися.
Лихачов — українське прізвище.
Лихачов — російське прізвище, поширене серед україномовного населення.