Категорія: Л

1. Суспільний стан, привілейований клас феодалів у середньовічній Західній Європі, що складався з дрібних та середніх землевласників, які несли військову службу; збірна назва осіб, що належали до цього стану.

2. Система етичних ідей, норм поведінки та моральних якостей, характерних для лицаря як представника цього стану (вірність, мужність, благородство, шанобливе ставлення до жінки, захист слабких тощо); рицарськість.

3. Перен. Благородність, високе почуття гідності, великодушність у вчинках і ставленні до людей.

1. Передня частина голови людини, що включає чоло, очі, ніс, рот, щоки та підборіддя; обличчя.

2. Особа, індивід (зазвичай у контексті соціальних, правових або офіційних відносин). Наприклад: відповідальна особа, фізична чи юридична особа.

3. Передня, лицьова сторона чого-небудь (предмета, будівлі, матерії тощо); фасад.

4. У граматиці: категорія, що вказує на учасника мовлення; розрізняють першу особу (той, хто говорить), другу особу (той, до кого звертаються) та третю особу (той, про кого говорять).

Актор, артист, що виконує ролі у театральних виставах, на кіносцені тощо.

Переносно: людина, яка приховує свої справжні почуття, думки чи наміри під виглядом удаваних, нещирих; притворщик.

1. Жінка, яка професійно займається акторською майстерністю, виконує ролі в театральних виставах, кіно тощо; актриса.

2. (Переносно) Жінка або дівчина, яка приховує свої справжні почуття, наміри або думки, граючи певну роль у житті; химерниця, притворщиця.

1. Акторська гра, мистецтво перевтілення на сцені; театральна вистава.

2. Переносно: прикидання, удавання, нещира поведінка з метою ввести когось в оману; лицемірство.