1. Стосовний до лицарів, властивий їм; призначений для лицарів.
2. Який відповідає етичному ідеалу лицарства; благородний, великодушний, самовідданий, вірний обов’язку.
3. Стосовний до середньовічного лицарського ордена або організації.
лицарський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За півгодини на підвищенні почався справжній лицарський турнір, де Дон Кіхоти в панцерах із цитат і просто голіруч билися з невмирущими вітряками під оплески й регіт задоволених слухачів, а Санчо Панси появляли свої розумові вартості, голублячи мрію стати губернаторами на літературному острові. Ці сутички завсігди кінчались внічию, що давало кожному вважати за переможця саме себе.На початку дискусії Степан, завмираючи від внутрішнього хвилювання, міркував про те, що може він написати.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |