Який має властивість легко випаровуватися, швидко перетворюватися з рідкого стану в газоподібний при звичайних умовах або незначному підвищенні температури.
Категорія: Л
-
легковичок
1. Зменшувально-пестливе від “легковик” — невеликий або малолітражний легковий автомобіль.
2. Розмовна назва автомобіля марки “Запорожець” (ЗАЗ-965, ЗАЗ-966, ЗАЗ-968) або інших компактних радянських легкових автомобілів.
3. У переносному значенні — ласкаве або іронічне звертання до будь-якого легкового автомобіля, що викликає симпатію або здається несерйозним через свої малі розміри.
-
легковідновний
1. (про матеріали, речовини) Такий, що легко піддається відновленню, регенерації або переробці для повторного використання; здатний швидко відновлювати свою початкову структуру або властивості.
2. (перен., про ресурси, стани) Такий, що може бути швидко компенсований, поповнений або відтворений без значних витрат часу та зусиль.
-
легковій
Легковій — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
-
легковійний
1. (Про людину) Схильний легко піддаватися впливу, не має власної твердої думки, некритичний; довірливий, наївний.
2. (Про думку, рішення, поведінку) Прийнятий без належного роздуму, обґрунтування або критичного осмислення; поверхневий, несерйозний.
-
легковійність
Легковійність — властивість за значенням прикметника “легковійний”; здатність військового транспорту, переважно колісного, швидко пересуватися та маневрувати на різних типах доріг і місцевості.
-
легковійно
1. (про дію) Легко, без особливих зусиль, без серйозних наслідків; так, що не потребує великої відповідальності або глибокого розуміння.
2. (про ставлення) Недостатньо обдумано, без належної поваги чи відповідальності; поверхнево, несерйозно.
-
легітимістка
Легітимістка — жінка, яка підтримує принцип легітимізму, тобто законності правління монарха або династії, що ґрунтується на спадковості престолу або давніх традиціях.
Легітимістка — прихильниця політичної течії (легітимізму), що виникла після Великої французької революції та Віденського конгресу 1815 року і відстоювала недоторканність прав «законних» (легітимних) династій, що правили до революції, проти будь-яких революційних змін.
-
легітимістський
1. Стосовний до легітимістів (прибічників династії Бурбонів у Франції після Великої революції 1789 року) або до їхньої політичної доктрини, що визнавала законною лише спадкову монархію.
2. Загальніше — такий, що визнає та захищає законність, легітимність будь-якої історичної влади, династії чи порядку.
-
легітимний
1. Який має законну силу, визнаний законом або суспільством; правомірний, правовий.
2. Який відповідає загальновизнаним нормам, правилам, принципам і тому сприймається як справедливий і належний; визнаний, правомочний.