легітимний
[lɛɦitɪmnɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Юриспруденція) –
Який має законну силу, визнаний законом або суспільством; правомірний, правовий.
- (Юриспруденція) –
Який відповідає загальновизнаним нормам, правилам, принципам і тому сприймається як справедливий і належний; визнаний, правомочний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легітимний, р. легітимного, д. легітимному, з. легітимного, о. легітимним, м. легітимнім