легітимність

[lɛɦitɪmnistʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Легітимність — це визнання законності, правомірності або авторитету когось або чогось (наприклад, влади, інституції, рішення) з боку суспільства, що ґрунтується на моральних принципах, традиціях, згоді та вірі в справедливість його походження або дій.

  2. (Юриспруденція) –

    Легітимність — у політичній та правовій науці — стан або якість влади, що характеризується добровільним та свідомим визнанням її населенням як такої, що має право на управління та прийняття обов’язкових рішень, незалежно від її формальної законності (легальності).

  3. (Соціологія) –

    Легітимність — у ширшому сенсі — загальне визнання і прийняття будь-якого соціального інституту, норми, правила або порядку як справедливого, належного та такого, що має моральне право на існування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легітимність, р. легітимності, д. легітимності, з. легітимність, о. легітимністю, м. легітимності, к. легітимносте

Більше записів