Категорія: Л

  • ліофілізований

    1. (про речовини, продукти) Підданий ліофілізації — сушінню в замороженому стані у вакуумі, що дозволяє зберегти структуру та властивості матеріалу після відновлення вологості.

    2. (у біохімії, фармакології) Про біологічні препарати, ферменти, вакцини тощо: виготовлений або збережений шляхом ліофілізації для забезпечення тривалої стабільності.

  • ліофілізувати

    Піддавати ліофілізації — спеціальному процесу сушіння речовин (переважно біологічних: продуктів харчування, ліків, вакцин), при якому заморожений матеріал висушується у вакуумі, що дозволяє зберегти його структуру та властивості.

  • ліофільний

    1. (у фізиці, хімії) Такий, що добре змочується рідиною або легко вбирає її; протилежне до ліофобного.

    2. (у біохімії, колоїдній хімії) Про дисперсну систему: така, що має високу спорідненість до дисперсійного середовища, характеризується стабільністю та здатністю до спонтанного диспергування.

  • ліофільність

    1. (у фізичній хімії та колоїдній хімії) Здатність речовини (дисперсної фази) взаємодіяти з дисперсійним середовищем (наприклад, водою), що призводить до її змочування та спонтанного диспергування з утворенням стійких колоїдних систем (золів).

    2. (у біохімії та молекулярній біології) Властивість біологічних молекул (наприклад, білків) або їх ділянок взаємодіяти з водою, бути гідрофільними.

  • ліофобізація

    1. (у фізичній хімії, колоїдній хімії) Процес надання поверхні твердого тіла або рідини ліофобних властивостей, тобто зменшення її змочуваності певним розчинником (найчастіше водою) або зниження спорідненості до нього.

    2. (у технології) Технологічний процес обробки матеріалів (наприклад, текстилю, паперу, металу) спеціальними речовинами (ліофобізаторами) для надання їм гідрофобних та олеофобних властивостей, тобто здатності відштовхувати воду та жири.

  • ліофобний

    1. (у фізичній хімії та колоїдній хімії) такий, що має слабкий зв’язок із дисперсійним середовищем (рідиною), не змочується ним і, як правило, адсорбує йон або молекулу з розчину; протилежне до ліофільний. Про дисперсну фазу або поверхню.

    2. (у біохімії та біології) такий, що відштовхує воду, гідрофобний; про молекули, ділянки молекул або поверхні.

  • ліофобність

    Властивість речовини не змочуватися водою та іншими полярними рідинами, проявляти відштовхування від води; гідрофобність.

    У колоїдній хімії — властивість дисперсної фази речовин не взаємодіяти з дисперсійним середовищем (наприклад, водою), що призводить до нестабільності колоїдних систем.

  • ліоцистида

    Ліоцистида — рід грибів родини Psathyrellaceae, який характеризується тендітними плодовими тілами та спорами, що не змінюють колір в концентрованій сірчаній кислоті.

  • ліпаза

    Ліпаза — фермент, що розщеплює жири (тригліцериди) на гліцерин та вільні жирні кислоти, забезпечуючи їхнє засвоєння в організмі; виробляється підшлунковою залозою та іншими органами.

    Ліпаза — лікарський препарат, що містить цей фермент, застосовується для поліпшення травлення при його недостатності.

  • ліпак

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від назви дерева липа або пов’язане з місцевістю, де ростуть липи.

    2. Розмовна назва для мешканця або уродженця села Липа (або місцевості з аналогічною назвою), що походить від слова “липа”.

    3. Заст. або діал. Назва молодої липки, липкового пагона або нащадка від липи.