Словник Української
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “хобот”: невеликий хобот.
2. У комах та деяких інших безхребетних — видовжена, трубкоподібна частина ротового апарату, призначена для смоктання або проколювання.
3. У рослин — видовжена, трубчаста частина квітки, зокрема стовпчик маточки в окремих видів.
1. Порошок із висушених листків кущової рослини лавсонії неколючої (Lawsonia inermis), що використовується як натуральний барвник для волосся, шкіри та тканин.
2. Сама рослина лавсонія неколюча, що поширена в країнах з теплим кліматом (Північна Африка, Азія).
3. Червоно-коричневе або помаранчеве забарвлення, яке отримують в результаті фарбування зазначеним порошком.
Хнем’яна — власна назва, яка може стосуватися села в Україні, зокрема, історичної назви населеного пункту Хмільна (Хмільня) на Волині, що походить від слова «хміль».
Хнепьобу — власна назва, що позначає міфічну країну або утопічну землю з українського фольклору та художньої літератури, символ недосяжної мрії або ідеального місця.
Хнепьобу — іронічна або жартівлива назва для будь-якої віддаленої, невідомої або маловідвідуваної місцевості, «куди Макар телят не гнав».
Хнесаунб’яйн ейм (Hnesaunb’jain eim) — власна назва, що позначає міфічну або вигадану сутність, предмет або поняття, можливо, з фентезійного чи літературного контексту, де перша частина (“хнесаунб’яйн”) виконує функцію означення, а друга (“ейм”) вказує на ім’я, назву або сутність.
У сучасному вжитку, особливо в інтернет-середовищі, може використовуватися як гумористичний або абсурдний термін-пародія на складні власні назви з фентезі або наукової фантастики, що імітує звучання іноземної (наприклад, скандинавської чи кельтської) мови.
Хникання — діалетна (переважно західноукраїнська) назва рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.).
Хникання — народна назва деяких інших рослин із жовтими квітками, зібраними в щиткоподібні суцвіття, наприклад, кульбаби (одуванчика).