Каблування — процес обробки каблуків на взутті, що включає їх формування, кріплення та фінальне оздоблення.
Каблування — технологічна операція у взуттєвій промисловості зі встановлення та закріплення каблука на основі взуття.
Словник Української
Каблування — процес обробки каблуків на взутті, що включає їх формування, кріплення та фінальне оздоблення.
Каблування — технологічна операція у взуттєвій промисловості зі встановлення та закріплення каблука на основі взуття.
1. Телеграма, що передається за допомогою підводного кабелю, зазвичай міжнародного значення.
2. У переносному значенні — важливе, термінове офіційне повідомлення, директива, розпорядження, що надсилається високою інстанцією.
1. (від власного імені Кабло) Який стосується творчості або стилю українського письменника, перекладача та культурного діяча Івана Кабла (нар. 1947 р.), характеризується інтелектуальною насиченістю, філософською глибиною та оригінальним художнім мисленням.
2. (переносно) Про літературний твір, мову чи стиль: глибокий, багатошаровий, наповнений складними образами та алюзіями, що вимагає від читача інтелектуальних зусиль для розшифровки.
1. Зменшувально-пестлива форма від “кабина”: невелика кабина, компактне приміщення для роботи або перебування однієї-двох осіб (наприклад, кабитка водія, оператора, ліфта).
2. Розмовна назва невеликого, часто модульного, будівельного об’єкта або конструкції, призначеної для тимчасового перебування, ведення діяльності або розміщення обладнання (наприклад, охоронна кабичка, кабичка для голосування).
3. У техніці та побуті: окремий закритий відсік, частина апарату чи механізму (наприклад, телефонна кабичка, кабичка для переодягання на пляжі).
Кабиця — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білоцерківського району Київської області.
Кабиця — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Ковельського району Волинської області (історична назва сучасного села Кобиччя).
Кабиця — застаріла назва приміщення для зберігання та сушіння фруктів, плодів, овочів (переважно слив), а також спеціальної печі для цієї мети; сушарня, пастирня.
1. Кабза — український народний струнний щипковий музичний інструмент, різновид лютні з коротким грифом, овальним корпусом і 4-6 струнами, що використовувався кобзарями та лірниками в XVI–XIX століттях; попередник сучасної бандури.
2. Кабза — застаріла назва торби, мішка, котомки, яку носили мандрівні співці-кобзарі.
3. Кабза (переносно) — символ кобзарського мистецтва, стародавньої української музичної та пісеннєвої традиції.
Кабесу — власна назва португальського міста Кабесейраш-де-Башту (порт. Cabeceiras de Basto), розташованого в однойменному муніципалітеті на півночі Португалії.
Кабесу — власна назва португальського містечка Кабесу (порт. Cabeço) в окрузі Сантарен.
Кабесу — традиційна португальська страва з яловичини, яка готується з м’яса голови тварини та овочів (картопля, морква, капуста), характерна для регіону Бейра-Байша.
1. Прикметник до іменника «кабестан»; такий, що належить кабестану або приводиться в дію кабестаном (лебідкою з вертикальним барабаном).
2. У складі технічних термінів: призначений для намотування каната, троса (наприклад, кабестановий барабан).
Кабестан — історична назва міста Каспійськ у Дагестані (Російська Федерація), що використовувалася до 1947 року.
Кабестан — рідкісне запозичення, що позначає кабестан (лебідку з вертикальним барабаном для витягування суден проти течії або для інших тяжких робіт), а також невелике судно, обладнане такою лебідкою.
1. Технічний сорт червоного винограду, що походить з Франції (Бордо), широко вирощуваний у багатьох виноградарських регіонах світу для виробництва високоякісних вин; повна назва — Каберне Совіньйон (фр. Cabernet Sauvignon).
2. Сухе червоне вино, виготовлене з винограду сорту Каберне Совіньйон, що має насичений темно-рубіновий колір, міцну тангентність і характерний аромат чорної смородини, вишні, іноді з нотками паленої деревини або перцю.