кабичка

[kɑbɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від “кабина”: невелика кабина, компактне приміщення для роботи або перебування однієї-двох осіб (наприклад, кабитка водія, оператора, ліфта).

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва невеликого, часто модульного, будівельного об’єкта або конструкції, призначеної для тимчасового перебування, ведення діяльності або розміщення обладнання (наприклад, охоронна кабичка, кабичка для голосування).

  3. (Техніка) –

    У техніці та побуті: окремий закритий відсік, частина апарату чи механізму (наприклад, телефонна кабичка, кабичка для переодягання на пляжі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кабичка, р. кабички, д. кабичці, з. кабичку, о. кабичкою, м. кабичці, к. кабичко

Більше записів