Категорія: К

  • кавеа

    Кавеа — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Волинській області.

    Кавеа — власна назва села в Україні, розташованого у Волинській області, Луцькому районі, на річці Кавеа.

  • кавдун

    Кавдун — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

    Кавдун — власна назва річки в Україні, лівої притоки Норині, що протікає територією Овруцького району Житомирської області.

  • каватина

    1. Вокальний музичний номер у опері, опереті або кантаті, що являє собою розгорнуту сольну пісню (частіше ліричного характеру), яка відрізняється мелодійністю та розвиненою, вільно побудованою музичною формою.

    2. Невелика інструментальна п’єса (зазвичай для фортепіано), що має співучий, наспівний характер.

  • кавата

    Кавата — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі.

  • кавасакі

    1. Місто в Японії, розташоване в префектурі Канаґава, частина агломерації Великого Токіо; важливий промисловий та портовий центр.

    2. Японська корпорація (Kawasaki Heavy Industries), виробник мотоциклів, важкого промислового обладнання, суден, літаків та засобів транспорту.

    3. Популярна марка мотоциклів, що випускається однойменною японською корпорацією.

    4. Медичний термін (хвороба Кавасакі) — гостре системне запальне захворювання судин (васкуліт) невідомої етіології, що переважно вражає дітей віком до 5 років; синонім — синдром мукокутанного лімфовузла.

  • каварпа

    1. (діал.) Невеликий, міцний, часто незграбний посуд для приготування їжі, переважно каші; казанок, каструля.

    2. (перен., розм.) Про товсту, незграбну людину або про щось грубо зроблене.

    3. (власна назва) Прізвище українського походження.

  • кавальєр

    1. (історичний) Представник привілейованого військового стану в середньовічній Європі, лицар; згодом — почесне звання дворянина, що надавалося монархом за особливі заслуги.

    2. (переносне) Мужній, благородний чоловік, який виявляє ввічливість, шанобливе ставлення та особливу увагу до жінок; галантний джентльмен.

    3. (архітектура) Невелике земляне укріплення у формі чотирикутного редуту, розташоване всередині головного форту або бастіону для його додаткового захисту.

    4. (мистецтво) Чоловік, який супроводжує даму, танцює з нею або залицяється до неї на картинах, у літературних творах тощо.

  • кавальчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кавалок” — невеликий шматочок, частинка чогось.

    2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно людини, тварини або предмета невеликого розміру або округлої форми.

  • кавалькада

    1. Урочиста, святкова або розважальна процесія вершників, екіпажів, автомобілів тощо, що рухаються групою, часто з музикою та прикрасами.

    2. Переносно: довга низка, вервечка людей або транспортних засобів, що рухаються один за одним.

  • кавалочок

    Кавалочок — зменшувально-пестлива форма від іменника “кавалок”, що означає невеликий шматочок, частинку чогось твердого (часто їжі, наприклад, хліба, сиру, цукру).

    Кавалочок — власна назва, зокрема, народна назва невеликого острова або скелі у водоймі, що нагадує своєю формою окремий шматочок суші.