Значення
- (Історія) –
(історичний) Представник привілейованого військового стану в середньовічній Європі, лицар; згодом — почесне звання дворянина, що надавалося монархом за особливі заслуги.
- (Соціологія) –
(переносне) Мужній, благородний чоловік, який виявляє ввічливість, шанобливе ставлення та особливу увагу до жінок; галантний джентльмен.
- (Архітектура) –
(архітектура) Невелике земляне укріплення у формі чотирикутного редуту, розташоване всередині головного форту або бастіону для його додаткового захисту.
- (Мистецтво) –
(мистецтво) Чоловік, який супроводжує даму, танцює з нею або залицяється до неї на картинах, у літературних творах тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кавальєр, р. кавальєру, д. кавальєрові, з. кавальєр, о. кавальєром, м. кавальєрі, к. кавальєре