Словник Української
1. Церковна чаша, яку використовують для освячення води під час обряду водосвяття на свято Богоявлення (Йордану).
2. Невелика ікона, що зображає хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, яку традиційно освячують разом з водою під час святкування Йордану.
3. Рідкісна назва для води, освяченої на свято Богоявлення (йорданська вода).
1. Мешканець або уродженець Йорданії, держави на Близькому Сході.
2. Представник народу, основне населення Йорданії.
1. (реліг.) Освячена вода, яку набирають у водоймах під час святкування християнського свята Богоявлення (Хрещення Господнього) 19 січня; водосвяття.
2. (заст.) Назва прорізаної у кризі ополонки або спеціальної купілі на річці, озері тощо, де відбувається освячення води та ритуальне купання під час святкування Богоявлення.
3. (перен., рідко) Про будь-яку дуже холодну воду.
1. Назва літери кириличного алфавіту — малого юса, яка використовувалася в давньослов’янській та давньоруській писемності для позначення носового звука [ę] (що звучав приблизно як поєднання [йа] або [йе]).
2. У сучасній лінгвістичній термінології — позначення нетривалого напівголосного звука [j] (йот), що виступає як приголосний аналог голосного [і].
Йоніка — власна назва античного архітектурного ордера, що характеризується капітелями з характерними завитками (волютами) по обидва боки від стовпа.
Йоніка — власна назва одного з основних діалектів давньогрецької мови, що був поширений в Іонії (західне узбережжя Малої Азії, деякі острови Егейського моря) та став основою мови класичної давньогрецької літератури. Саме на іонійському діалекті (з домішками еолійського) написані славнозвісні поеми Гомера — «Іліада» та «Одіссея»
Йоніка — власна назва одного з музичних ладів у давньогрецькій музичній системі, аналог сучасного мажорного ладу. Іонійський лад — так в Античній Греції називали натуральний мажор – найпоширенішу гаму в західній музиці, що звучить світло і радісно
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого прізвища Йонін, що вказує на належність до роду (донька Йоніна).
1. У індуїзмі — символічне зображення жіночих геніталій як священного знаку богині-матері Деві, що втілює творчу енергію та жіноче начало всесвіту; об’єкт релігійного шанування, часто зображується у поєднанні з лінгамом (чоловічим символом) як джерело життя та плодоношення.
2. У ширшому культурному та релігійному контексті — архетиповий символ жіночого божественного, родючості, першоджерела життя та космічної творчої сили.
Йонович — українське прізвище, утворене від імені Йон (варіант імені Іван) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження від батька (син Йона).
Йонович — поширене прізвище серед українців Закарпаття та інших регіонів, де історично вживався варіант імені Йон.
1. У фізиці елементарних частинок — гіпотетична частинка, що передбачається теорією струн і може бути носієм гравітаційної взаємодії, замикаючи її в додаткових вимірах простору.
2. У давньогрецькій міфології — одна з нереїд, дочок морського старця Нерея, що уособлювала морську пучину або прибережну хвилю.
1. Електрично заряджена частинка, що утворюється внаслідок втрати або приєднання одного чи кількох електронів атомом або молекулою.
2. У давньогрецькій міфології — син Аполлона та Креуси, епонім іонійців, легендарний прабатько іонійських племен.