1. Електрично заряджена частинка, що утворюється внаслідок втрати або приєднання одного чи кількох електронів атомом або молекулою.
2. У давньогрецькій міфології — син Аполлона та Креуси, епонім іонійців, легендарний прабатько іонійських племен.
йон
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як кров,червонів захід йонця і заглядав своїми червоними очі ма крізь побиті шибки у Чіпчину хату… Чіпка кача] ся на соломі по долівці. І На ту пору в хату увійшли товариші.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
7/I — 43 р. От уже й сорок третій… час цє чевось так, як рєчка, год лє-ціць, як хвіля тая — челавєк гариць, як свєчка: вєцєр дмухнув — йон пагас… Сьогодні перший день Різдва. Допіру (1-ша год.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
■
Частина мови: іменник (однина) |