Категорія: Ж

1. Зменшувально-пестливе від “жеребець” — молодий кінь, коник, особливо в дитячому мовленні або в ласкавому звертанні.

2. Рідше — зменшувально-пестлива назва жеребка (маленького дерев’яного бруска з номером, що використовується при жеребкуванні).

1. Молодий кінь віком до одного року, лоша.

2. У картярській грі “три листки” — одна з трьох карт, що залишаються в колоді після роздачі; також загальна назва цієї гри.

3. Рідкісне, застаріле значення: доля, вирішена жеребом; доля, доля загалом.

1. Старовинна назва села Жеребки на Київщині, згадується в історичних документах.

2. Власна назва річки, правої притоки Тетерева, що протікає у Житомирській області.

1. Тонкий, довгий і прямий стовбур молодого дерева, очищений від гілок і часто від кори, що використовується як будівельний матеріал, опора для рослин тощо; жердина.

2. Розм. Про дуже худорляву, високу людину (зазвичай дитину або підлітка).

1. Довга, тонка, обтесана колода або стовбур дерева, зазвичай використовувана як будівельний матеріал для парканів, опор, тичок тощо.

2. Розм. Про дуже худу, високу людину (зазвичай жінку або дівчину).

1. Зменшувальна форма до слова “жердина”: невелика тонка палиця, дерев’яний або металевий стрижень, призначений для сидіння птахів у клітці або вольєрі.

2. Гімнастичний снаряд у вигляді круглого дерев’яного стрижня, закріпленого на стійках, що використовується для тренувань та виступів (наприклад, в художній гімнастиці).

3. Переносно — вузька, незручна для сидіння або перебування поверхня або предмет.

1. Молодий ліс, що складається переважно з тонких дерев (жердин), зазвичай високих і прямих, здебільшого берези, осики або ялини.

2. Ділянка лісу, заросла жердями — молодими тонкими деревами.

3. (у спеціальній лісовій термінології) Вікова стадія розвитку деревостану після чагарникової, коли дерева мають високу, струнку (жердисту) форму і ведуть активну боротьбу за світло.