Древослів

Словник Української Мови

жереб'ячий

[ʒɛrɛb'jɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який стосується жеребеня, належить йому або властивий йому.

  2. (Зоологія) –

    Який стосується молодого коня, що ще не досяг повної зрілості.

  3. (Зоологія) –

    У складі біологічних та зоологічних термінів: що стосується потомства коня (наприклад, жереб’яча кров).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жереб'ячий, р. жереб'ячого, д. жереб'ячому, з. жереб'ячого, о. жереб'ячим, м. жереб'ячім

Більше записів