жердя

[ʒɛrdjɑ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    Тонкий, довгий і прямий стовбур молодого дерева, очищений від гілок і часто від кори, що використовується як будівельний матеріал, опора для рослин тощо; жердина.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про дуже худорляву, високу людину (зазвичай дитину або підлітка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жердя, р. жердя, д. жердю, з. жердя, о. жердям, м. жерді, к. жердя

Більше записів