Словник Української
Дієприкметник дійсний теперішнього часу від дієслова “жити”, що означає такий, який живе, існує, перебуває в стані життя.
Уживається також у функції дієприслівника (дієприслівник недоконаного виду) для вираження дії, одночасної з дією, позначеною основним дієсловом, із значенням: перебуваючи в стані життя, існуючи, мешкаючи десь або за певних умов.
1. (зоол.) Тварина, що харчується виключно живою здобиччю; хижак.
2. (перен., зневажл.) Людина, яка живе за рахунок експлуатації, пригнічення або руйнування інших; кровопивця, паразит.
животі́тися — дієслово, що означає: 1. (рідко) жити, існувати, перебувати в стані життя; проводити своє життя певним чином.
животі́тися — дієслово, що означає: 2. (заст., ірон.) ледве жити, влаклучуватися, перебиватися, жити в злиднях або важких умовах.
1. (про рослини) Розвиватися, рости, набиратися сили; бути живим, зеленіти.
2. (перен., про почуття, думки тощо) Інтенсивно проявлятися, зростати, посилюватися.
3. (застаріле) Жити, існувати, перебувати в стані життя.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
1. (діал., заст.) Життя, існування, буття; процес життєдіяльності.
2. (діал., заст.) Майно, добро, достаток; засоби для існування.
3. (діал.) Урожай, родючість, плодючість (переважно про землю).
1. Який викликає сильне зворушення, хвилювання або співчуття; глибоко зворушливий, що торкається найніжніших почуттів.
2. Надзвичайно важливий, актуальний, що потребує негайної уваги або вирішення; життєво необхідний.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “живіт” — нижня передня частина тулуба, черевна порожнина.
2. (у діалектах) Те саме, що “живіт” — орган травлення, шлунок.
1. Приміщення для утримання свійських тварин, переважно великої рогатої худоби; хлів, стайня, кошара.
2. (у спеціальному контексті) Місце, де утримують диких тварин у неволі для показу або розведення; зоопарк, звіринець (застаріле або діалектне).
1. Який стосується животини, властивий їй; тваринний.
2. Який належить до царства тварин, складається з тварин.
3. Переносно: такий, що нагадує своїми проявами, інстинктами тварину; грубий, звірячий.