1. (діал., заст.) Життя, існування, буття; процес життєдіяльності.
2. (діал., заст.) Майно, добро, достаток; засоби для існування.
3. (діал.) Урожай, родючість, плодючість (переважно про землю).
живоття
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Волость присудила Лаврінові та матері батьківське добро, бо Карпо вже забрав свою частку ще за живоття батька. Як почула це Мотря, то трохи не скрутилась і наробила крику під волостю.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |