Словник Української
живцюватися — діал. (перев. у західних говірках) триматися, утримуватися, виживати в складних умовах, перебиватися з місця на місце або знедолено існувати.
живцюватися — діал. (перев. у західних говірках) жити в згоді, ладі, дружно і мирно з кимось; уживатися.
1. (у рибальстві) ловити рибу на живця — живу рибку, яка використовується як принада.
2. (переносно, розмовне) вивідувати щось, викликати когось на відверту розмову або дії, намагаючись дізнатися таємну інформацію, наміри; провокувати.
1. Спосіб риболовлі за допомогою живця — живої рибки, яку насаджують на гачок для приманки хижих видів риб.
2. Процес використання живця як наживки під час рибальства.
1. У живому стані, не вбиваючи (про спосіб захоплення, транспортування чи страти когось).
2. Переносно: дуже яскраво, чітко, реалістично (про відтворення образів у мистецтві, опис у літературі).
1. Стосовний до живця (невеликої рибки, що використовується як наживка при ловлі хижих риб); призначений для ловлі на живця.
2. Стосовний до живця (частини рослини — пагона, кореня, листка — для вегетативного розмноження); призначений для живця або отриманий з його допомогою.
1. (у християнській традиції) Епітет, що стосується Бога або Святого Духа, який підкреслює Його здатність дарувати та підтримувати життя і одночасно зцілювати духовно та фізично.
2. (переносно) Про те, що має могутню життєдайну та відновлювальну силу, здатне відроджувати, зміцнювати та оздоровляти.
1. Той, що живе, існує; живий, існуючий.
2. Той, що має життєву силу, енергію; повний життя, бадьорий.
3. Той, що триває, продовжується в часі; довготривалий, постійний.
1. Здатність живого організму або системи довго жити, зберігати існування та функціональність у складних, несприятливих умовах; стійкість до руйнівних впливів.
2. У переносному значенні — властивість ідей, звичаїв, явищ тощо довго зберігатися, не втрачати актуальності чи сили впливу.
1. Рослинний рід багаторічних трав’янистих рослин родини глухокропивових, представники якого мають стелячіся пагони, що легко вкорінюються, та суцвіття у вигляді колоса; популярна декоративна та ґрунтопокривна рослина (Ajuga).
2. Розмовна назва рослини очиток, представників родів Sedum або Hylotelephium, що відрізняються здатністю довго утримувати воду в листках та виживати в посушливих умовах.
3. Переносно: про людину або тварину, що володіє надзвичайною фізичною витривалістю, здатністю виживати в складних умовах, опиратися хворобам або пошкодженням.
1. Який має здатність довго жити, виявляє життєву міцність, стійкість до несприятливих умов; довговічний, життєздатний.
2. Який довго зберігається, не псується, не в’яне (про рослини, продукти тощо).
3. Розм. Який важко вбити або знищити; що виявляє надзвичайну стійкість і виживає навіть за критичних обставин.