живущий-цілющий
[ʒɪʋuʃt͡ʃɪj-t͡siljuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Релігія) –
(у християнській традиції) Епітет, що стосується Бога або Святого Духа, який підкреслює Його здатність дарувати та підтримувати життя і одночасно зцілювати духовно та фізично.
- (Медицина) –
(переносно) Про те, що має могутню життєдайну та відновлювальну силу, здатне відроджувати, зміцнювати та оздоровляти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. живущий-цілющий, р. живущого-цілющого, д. живущому-цілющому, з. живущого-цілющого, о. живущим-цілющим, м. живущім-цілющім