1. Той, що живе, існує; живий, існуючий.
2. Той, що має життєву силу, енергію; повний життя, бадьорий.
3. Той, що триває, продовжується в часі; довготривалий, постійний.
живущий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Живущий, цілющий вечір його розохотив до гульні. Тільки що Сухобрус пішов до хати, як через баркан перескочило в садок щось дуже велике й довге, а перегодя і друге перескочило слідком за ним.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикметник () |