drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Ж

  • жартливо

    1. У спосіб, властивий жартові; з почуттям гумору, іронії або легковажності; несерйозно, грайливо.

    2. Уживається для позначення образу дії, що виражає нещирість, прихований злий намір під виглядом жарту.

  • жартливий

    1. Який містить жарт, виражає жарт; жартівливий, дотепний.

    2. Який не сприймається серйозно, зроблений не насправді; несправжній, удаваний.

  • жартик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жарт”: невеликий жарт, легка дотепна витівка або комічне висловлювання, що викликає посмішку.

    2. (уживається як власна назва) Розмовна назва короткого гумористичного або сатиричного твору (наприклад, мініатюри, анекдоту, коміксу), часто з несподіваною чи кумедною розв’язкою.

  • жарт

    1. Слово, вчинок або ситуація, що викликає сміх, веселість, розважає; комічний випадок, дотеп.

    2. Щось несерйозне, що не сприймається всерйоз; пуста, безглузда справа або дія.

    3. Несправжня, вигадана розповідь, подія, яку подають за правду з метою пожартувати, розіграти когось.

    4. Легке, іронічне глузування, насмішка (зазвичай без злого наміру).

  • жарочок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “жар” у значенні невеликої кількості вогню, полум’я або тепла, що від нього виходить.

    2. (переносно) Легке почуття внутрішнього тепла, гарячкової хвилі (наприклад, від хвороби, збудження або сорому).

    3. (переносно, заст.) Невеликий настрій, запал, ентузіазм.

  • жаротрубний

    1. (тех.) Призначений для пропускання гарячих газів або диму, що утворюються при згорянні палива, всередині труби (труб), які проходять через резервуар з водою для її нагрівання (про казани, теплообмінники тощо).

    2. (тех.) Такий, що має в своїй конструкції одну або кілька труб для пропускання гарячих продуктів згоряння (про котельний агрегат, паровий чи водогрійний котел).

  • жаротривний

    1. (про матеріали, конструкції) Здатний витримувати високу температуру, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; вогнетривкий, жароміцний.

    2. (перен., про почуття, стосунки) Міцний, незламний навіть у випробуваннях; такий, що витримує сильні потрясіння або випробовування часом.

  • жаротривкість

    Властивість матеріалів (металів, сплавів, кераміки тощо) зберігати міцність, твердість, стійкість до окиснення та інші механічні та фізико-хімічні характеристики при високих температурах (зазвичай вище 600 °C).

    Здатність технічних пристроїв, деталей або конструкцій довго та надійно працювати в умовах сильного нагріву.

  • жаротривкий

    1. (про матеріали, метали тощо) Здатний витримувати високу температуру, не руйнуючись і не втрачаючи своїх властивостей; жароміцний, вогнетривкий.

    2. (про технічні пристрої, деталі) Призначений для роботи в умовах сильного нагрівання; термостійкий.

  • жаротриви

    1. (біол.) Організми, здатні витримувати високі температури середовища, що перевищують 45 °C; термофіли.

    2. (техн.) Матеріали, вироби або покриття, що зберігають свої властивості при тривалому нагріванні до високих температур; жаростійкі матеріали.