жаротривкість

[ʒɑrotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість матеріалів (металів, сплавів, кераміки тощо) зберігати міцність, твердість, стійкість до окиснення та інші механічні та фізико-хімічні характеристики при високих температурах (зазвичай вище 600 °C).

  2. (Техніка) –

    Здатність технічних пристроїв, деталей або конструкцій довго та надійно працювати в умовах сильного нагріву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жаротривкість, р. жаротривкості, д. жаротривкості, з. жаротривкість, о. жаротривкістю, м. жаротривкості, к. жаротривкосте

Більше записів