Значення
- (Техніка) –
Властивість матеріалів (металів, сплавів, кераміки тощо) зберігати міцність, твердість, стійкість до окиснення та інші механічні та фізико-хімічні характеристики при високих температурах (зазвичай вище 600 °C).
- (Техніка) –
Здатність технічних пристроїв, деталей або конструкцій довго та надійно працювати в умовах сильного нагріву.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жаротривкість, р. жаротривкості, д. жаротривкості, з. жаротривкість, о. жаротривкістю, м. жаротривкості, к. жаротривкосте