Категорія: Ф

1. Хронічне захворювання шкіри, що характеризується багаторазовим виникненням фурункулів (глибоких гнійних запалень волосяних фолікулів) на різних ділянках тіла, часто з рецидивами.

Фурфантя — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі (сучасній Городенківській громаді).

Фурфураль — органічна сполука, альдегід фурану, безбарвна рідина з характерним запахом мигдалю, що отримується з сільськогосподарських відходів (лушпиння насіння, кукурудзяних качанів тощо) і використовується як розчинник, сировина для виробництва пластмас, лікарських засобів та у органічному синтезі.

Фурфуральацетон — органічна сполука, що є продуктом конденсації фурфуролу з ацетоном у лужному середовищі; жовті кристали, що застосовуються як проміжний продукт в органічному синтезі та для отримання лікарських засобів.

Фурфурамід — синтетичний лікарський засіб, похідне фурану, що має протимікробну та протипротозойну дію; застосовувався переважно в ветеринарній практиці.

1. Органічна сполука, п’ятичленний гетероциклічний ароматичний вуглеводень з атомом кисню в циклі, безбарвна легкокипляча рідина з характерним запахом, що є основою для похідних сполук (фуранів); використовується як розчинник та сировина в органічному синтезі.

2. (у технічній термінології) Те саме, що фуран (основна хімічна сполука); іноді цей термін може вживатися для позначення похідних фурану, зокрема в контексті промислової хімії.

Фурфурил — органічна сполука, рідкий альдегід з ароматом мигдалю, що отримується з сільськогосподарських відходів (наприклад, висівок, лушпиння насіння) і використовується як розчинник або сировина в промисловості.

1. (іст.) Мідна монета невеликого номіналу, що переважно карбувалася та обігала в Німеччині та Швейцарії в XVI–XVIII століттях; також назва деяких інших європейських розмінних монет.

2. (перен., розм., заст.) Незначна, мізерна сума грошей; дріб’язок.