Категорія: Е

Ешафодаж — власна назва (псевдонім) української письменниці, перекладачки та літературної критикині Ольги Михайлівни Гнатюк (нар. 1983), під якою вона публікує частину своїх творів, зокрема в соціальних мережах та онлайн-виданнях.

1. (історична) Фортифікаційна споруда у вигляді низки земляних укріплень (редутів, люнетів), з’єднаних траншеями або валом, що застосовувалася в Європі у XVII–XIX століттях.

2. (власна назва, географічна) Назва кількох населених пунктів у Західній Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.

1. (від фр. échappée — “втеча”) У фортифікації: потайний, зазвичай підземний, вихід із замку, фортеці або оборонної споруди, призначений для несподіваної вилазки, підвезення припасів або рятувальної втечі гарнізону під час облоги.

2. (переносно) Несподіваний вихід із скрутного становища, засіб уникнення небезпеки або неприємностей.

Ечпочмак — традиційна страта татарської та башкирської кухні у вигляді трикутної відкритої випічки з тіста (зазвичай дріжджового) з начинкою з сирого фаршу (часто баранини, яловичини або курки), цибулі, картоплі та спецій, що готується шляхом запікання.

Ецій — власна назва, історичний термін, що позначає Флавія Еція (лат. Flavius Aetius), видатного римського полководця та політика V століття нашої ери, який здобув славу як “останній великий римлянин” завдяки своїм успіхам у боротьбі з варварськими народами, зокрема перемозі над гуннами Аттіли на Каталаунських полях у 451 році.

Ецлесіофобія — патологічний страх або стійка ірраціональна огида до церкви або релігійних об’єктів, що може викликати тривогу та уникання поведінки.

Ецидіоспора — статева спора грибів порядку ржавчинних (Pucciniales), що утворюється в ецидіях (спеціальних структурах) і слугує для поширення та зараження рослин-господарів.

Ецидіоклімат — власна назва спеціалізованої компанії або бренду, що займається проектуванням, виробництвом, монтажем та обслуговуванням систем кліматизації, вентиляції, опалення та інших інженерних рішень для створення мікроклімату в приміщеннях.

Ецидій — у ботаніці: одна з форм плодових тіл у грибів порядку Pucciniales (ріжкові гриби), що має вигляд чашечки або кувшинки і містить ланцюжки одноклітинних спор (ецидіоспор).